Телефонні шахраї дедалі рідше просять прямо назвати код із SMS. Тепер їхня мета — отримати доступ до онлайн-банкінгу та інших цифрових сервісів, а втрати українців від платіжного шахрайства за рік сягнули 1,4 млрд гривень.
Експерт із комплексної безпеки Руслан Болгов розповів в ефірі «КИЇВ24», що шахрайські колцентри змінили підхід до потенційних жертв. Люди вже знають, що не можна повідомляти стороннім паролі та коди підтвердження, тому злочинці намагаються отримати потрібні дані більш приховано.
Для цього вони представляються працівниками банків, держустанов або відомих компаній. Людину можуть налякати повідомленням про підозрілу операцію, блокування картки чи спробу входу в її акаунт із чужого пристрою.
Під час розмови шахраї підштовхують жертву до дій, які відкривають доступ до рахунку. Вони можуть просити встановити програму, перейти за посиланням, підтвердити операцію або виконати інші дії під приводом «захисту грошей».
Змінилася і зовнішня сторона таких схем. Частина шахрайських колцентрів використовує відеозв’язок, оформлене під офіс тло та відповідну атрибутику, щоб переконати людину, що вона справді спілкується з працівником банку чи установи.
Додаткові можливості зловмисникам дав штучний інтелект. Сучасні інструменти дозволяють імітувати голос іншої людини за коротким зразком запису, а під час відеодзвінків шахраї можуть використовувати дипфейки.
Саме тому навіть знайомий голос у слухавці вже не гарантує, що телефонує родич або близька людина. Якщо співрозмовник просить терміново переказати гроші, потрібно завершити розмову та самостійно передзвонити людині за відомим номером.
За даними НБУ, протягом 2025 року українці втратили через платіжне шахрайство близько 1,4 млрд гривень. Кількість незаконних операцій при цьому зменшилася, однак середня сума однієї втрати зросла приблизно на 30%.
Близько 90% збитків пов’язані з випадками, коли люди самі передавали шахраям необхідні дані або переказували їм кошти. Тобто головною зброєю злочинців залишається не злам банківської системи, а психологічний тиск і маніпуляція.
Особливо небезпечними сигналами є прохання перевести гроші на «безпечний рахунок», не розповідати нікому про дзвінок або не переривати розмову. Працівники банків також не повинні просити пароль від онлайн-банкінгу чи одноразові коди підтвердження.
Якщо виникла підозра на шахрайство, потрібно покласти слухавку та самостійно звернутися до банку за офіційним номером. Якщо гроші вже списали, картку варто негайно заблокувати та повідомити банк і правоохоронців.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover