Клієнтка ПриватБанку втратила 59 739,51 гривні через шахрайські операції, але не змогла домогтися повернення коштів через суд. Кропивницький апеляційний суд 30 жовтня відмовив жінці у задоволенні її вимог, врахувавши спосіб підтвердження транзакцій та відсутність встановлених підстав для відповідальності банку.
Клієнтка АТ КБ «ПриватБанк» звернулася до суду після того, як з її банківських рахунків зникли майже 60 тисяч гривень. Жінка стверджувала, що не дозволяла стороннім особам користуватися своїми коштами та не підтверджувала спірних переказів.
За обставинами справи, зловмисники отримали доступ до рахунків потерпілої. Операції були пов’язані з використанням цифрових сервісів, зокрема «Дії» та банківського застосунку «Приват24».
Загалом із рахунків жінки списали 59 739,51 гривні. Після втрати грошей вона намагалася довести, що транзакції відбулися без її згоди, а тому банк повинен повернути кошти.
Проте під час розгляду справи суд звернув увагу на спосіб проведення операцій. Зокрема, значення мали використані засоби авторизації та підтвердження банківських переказів.
Якщо операцію провели із застосуванням правильних облікових даних, кодів підтвердження або інших засобів доступу, це стає важливою обставиною для встановлення відповідальності сторін. Водночас сам факт використання таких даних не завжди доводить, що клієнт особисто погодив переказ.
У цій справі суд також врахував, що спірні операції не перевищували звичайних лімітів, установлених для рахунків жінки. За результатами розгляду суд не встановив достатніх підстав для задоволення її вимог до банку.
Кропивницький апеляційний суд 30 жовтня ухвалив рішення не зобов’язувати ПриватБанк повертати 59 739,51 гривні. Таким чином, спроба клієнтки відшкодувати втрату коштів через суд виявилася безуспішною.
Водночас відповідальність за несанкціоновані операції залежить від конкретних обставин кожної справи. Важливе значення мають докази того, як сторонні особи отримали доступ до рахунку та чи допустив банк порушення під час обслуговування клієнта.
У ПриватБанку регулярно застерігають українців від передачі стороннім особам конфіденційних банківських даних. Зокрема, працівники банку не повинні вимагати від клієнтів одноразові коди з SMS, CVV-коди та паролі для входу в «Приват24».
Особливо небезпечними є дзвінки від незнайомців, які представляються співробітниками служби безпеки банку. Під таким приводом шахраї можуть намагатися отримати інформацію, необхідну для доступу до чужих грошей.
Щоб зменшити ризик великих втрат, клієнтам рекомендують установлювати окремі обмеження на зняття готівки та перекази через інтернет. Такі ліміти можуть ускладнити швидке списання значних сум у разі стороннього доступу до рахунку.
Якщо виникла підозра, що банківські дані потрапили до шахраїв, картку необхідно негайно заблокувати. Зробити це можна через банківський застосунок, після чого слід звернутися до банку для з’ясування обставин.
У разі незаконного списання коштів важливо якомога швидше подати відповідну заяву до банку та зафіксувати всі підозрілі операції. За потреби потерпілий також може звернутися до поліції.
Під час судового розгляду вирішальне значення можуть мати докази того, хто саме підтверджував перекази та за яких обставин відбулися транзакції. У справі про втрату 59 739,51 гривні клієнтці ПриватБанку не вдалося переконати апеляційний суд у наявності підстав для повернення грошей банком.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover
