Перед Чорною п’ятницею українські магазини можуть штучно підвищувати ціни, щоб потім рекламувати великі знижки, хоча насправді товари коштують стільки ж, скільки й раніше. Юристи пояснили, коли такі хитрощі порушують закон, які штрафи загрожують продавцям і чи можна повернути товар, придбаний під час розпродажу.
Напередодні великих розпродажів покупців приваблюють обіцянками знижок до 50%, 70% і навіть 90%. Однак яскраві рекламні оголошення не завжди означають реальну економію, адже деякі продавці можуть маніпулювати попередньою вартістю товарів.
Наприклад, телевізор на початку листопада коштував 20 тисяч гривень. За тиждень до Чорної п’ятниці магазин підвищив його ціну до 30 тисяч, а під час акції знову встановив на рівні 20 тисяч гривень, оголосивши знижку 33%.
У такому випадку покупець бачить привабливу пропозицію, хоча фактично не заощаджує жодної гривні. Саме подібні маніпуляції можуть стати підставою для перевірки продавця.
Адвокатка GRACERS Світлана Тишкун пояснила, що сам факт підвищення ціни перед розпродажем не є порушенням закону. Магазини мають право самостійно змінювати вартість товарів відповідно до своєї цінової політики.
Однак ситуація змінюється, якщо продавець навмисно завищує попередню ціну, щоб створити неправдиве враження про розмір знижки. Такі дії можуть мати ознаки недобросовісної реклами або введення споживачів в оману.
Щоб встановити порушення, необхідно перевірити історію зміни ціни, зміст рекламних оголошень та умови проведення акції. Самого факту подорожчання напередодні Чорної п’ятниці для покарання магазину недостатньо.
Українське законодавство також зобов’язує продавців повідомляти покупцям попередню та нову вартість товарів під час розпродажів. Це передбачено частиною шостою статті 15 закону «Про захист прав споживачів».
При цьому закон не вимагає обов’язкового розміщення двох окремих цінників. Головне, щоб інформація про вартість до та після знижки була доступною, правдивою і зрозумілою.
Наприклад, якщо куртка раніше коштувала 4000 гривень, а під час акції її продають за 2800 гривень, реальна знижка становить 30%. Рекламувати в такій ситуації зниження ціни на 50% було б неправильно.
Окреме питання стосується правила найнижчої ціни за попередні 30 днів. Воно передбачене новим законом України «Про захист прав споживачів» №3153-IX, але станом на листопад 2026 року цей закон ще не набув чинності.
Тому українські магазини поки не зобов’язані розраховувати всі знижки виключно від найнижчої вартості товару за останні 30 днів. Водночас це не дозволяє продавцям вигадувати попередні ціни або поширювати неправдиву рекламу.
За фальшиві знижки бізнесу можуть загрожувати значні фінансові санкції. Зокрема, статті 10 і 27 закону «Про рекламу» забороняють недобросовісну рекламу.
За наявності передбачених законом підстав штраф для рекламодавця може становити п’ятикратну вартість розповсюдженої реклами. Якщо рекламна кампанія коштувала 100 тисяч гривень, санкція може сягнути 500 тисяч гривень.
Ще серйозніші наслідки можливі, якщо дії продавця визнають поширенням інформації, що вводить споживачів в оману, за законодавством про захист від недобросовісної конкуренції. У такому випадку штраф може становити до 5% доходу підприємства від реалізації продукції за попередній звітний рік.
Однак покарання не застосовують автоматично. Уповноважений орган повинен встановити конкретне порушення та підтвердити його відповідними доказами.
Проблеми можуть виникнути й через рекламні обіцянки, які не відповідають справжнім умовам розпродажу. Наприклад, магазин оголошує знижки на весь асортимент, хоча фактично вони діють лише на окремі товари.
Так само оманливою може бути реклама знижки 70%, якщо реальне зниження ціни значно менше. Питання виникають і до повідомлень «Тільки сьогодні!», коли акція триває постійно.
Закон «Про рекламу» вимагає, щоб оголошення про розпродаж містили інформацію про місце його проведення, дату початку та завершення, а також розмір знижки або співвідношення нової ціни до попередньої.
Світлана Тишкун звернула увагу на постанову Верховного Суду від 23 вересня 2026 року у справі №420/25358/25. Суд наголосив, що знижка має тимчасовий характер, а рекламодавець повинен повідомляти покупцям про строки її дії.
Ще одна поширена проблема під час Чорної п’ятниці — відмова магазинів приймати назад акційні товари. Продавці іноді розміщують біля кас написи про те, що продукція зі знижкою не підлягає обміну або поверненню.
Молодший юрист GRACERS Владислав Матковський пояснив, що сама по собі знижка не позбавляє покупця законних прав. Для акційних товарів діють ті самі загальні правила захисту споживачів, що й для продукції за звичайною ціною.
За статтею 9 закону «Про захист прав споживачів» непродовольчий товар належної якості можна обміняти протягом 14 днів, не враховуючи дня купівлі, якщо він не підійшов за розміром, кольором, фасоном, формою або іншими характеристиками.
Для цього товар не повинен бути у використанні. Також необхідно зберегти його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики та документ, що підтверджує покупку.
Якщо аналогічного товару в магазині немає, покупець може вимагати розірвання договору та повернення грошей. Кошти повинні повернути в день розірвання договору або в інший погоджений строк, але не пізніше семи днів.
Водночас закон передбачає винятки для окремих категорій товарів належної якості, які не підлягають обміну чи поверненню. Крім того, звичайну акційну знижку потрібно відрізняти від уцінки через конкретний недолік, про який покупця попередили заздалегідь.
Якщо придбаний товар виявився несправним, застосовуються інші положення закону. Залежно від характеру недоліків споживач може вимагати зменшення ціни, безоплатного ремонту або відшкодування витрат на усунення несправності.
У разі істотного недоліку за встановлених законом умов покупець може вимагати заміни товару або повернення коштів. Для покупок через інтернет також діють особливі правила дистанційної торгівлі, передбачені статтею 13 закону.
Окремою формою можливого обману є реклама дешевого товару, якого насправді немає в наявності. Покупець приходить до магазину за акційною пропозицією, але натомість отримує рекомендацію придбати дорожчу модель.
За словами Матковського, сама відсутність товару ще не доводить порушення. Якщо продавець заздалегідь повідомив про обмежений запас, який справді розпродали, ситуацію потрібно оцінювати з урахуванням усіх обставин.
Інша справа, коли магазин використовує привабливу ціну лише для залучення відвідувачів, не маючи обґрунтованих підстав розраховувати на продаж товару в заявлених обсягах. За наявності доказів такі дії можуть порушувати статтю 19 закону «Про захист прав споживачів».
Якщо покупець запідозрив маніпуляції зі знижками, юристи радять зафіксувати всі обставини. Для цього варто зберегти фотографії цінників, знімки екрана з рекламними пропозиціями, умови акції, чеки, підтвердження замовлення та листування з магазином.
Спочатку споживач може звернутися до продавця з письмовою претензією. Якщо магазин відмовляється вирішувати проблему, скаргу можна подати до Держпродспоживслужби або її територіального органу.
Якщо дії продавця мають ознаки недобросовісної конкуренції, питання може належати до повноважень Антимонопольного комітету України. Крім того, покупець має право захищати свої інтереси в суді.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover
